ДІЄВА ОЦІНКА СИСТЕМИ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Анотація

У статті проведено поглиблений науково-теоретичний аналіз методики оцінки системи кадрового менеджменту Збройних Сил України (далі – СКМ) та визначено перспективні напрями її удосконалення в умовах впливу динамічних змін і трансформаційних процесів, зумовлених сучасними військовими викликами та загрозами, а також з огляду на перспективи професіоналізації Збройних Сил України.
В умовах сьогодення ефективне управління людським капіталом не лише адміністративний процес, а в першу чергу визначальний чинник забезпечення боєздатності військ (сил) та в цілому національної системи стійкості.
В статті розглянуто необхідність перегляду критеріїв оцінки СКМ, які в попередні роки охоплювали лише статистично-кількісні показники, що не дозволяє сформувати цілісне уявлення про людський капітал, його якісні характеристики та потенційні спроможності, що надзвичайно важливо в умовах сучасних військових викликів та загроз.
Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні необхідності розробки та запровадження методики дієвої оцінки СКМ з метою створення передумов для ефективного реагування на виникнення загроз, настання надзвичайних та кризових ситуацій усіх видів, урахуванням соціально-економічних, демографічних чинників та основоположних принципів міжнародних стандартів у сфері управління персоналом армій провідних країн світу.
Методологічну основу статті становлять системний, функціональний та порівняльний аналіз наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників. Використано методи контент-аналізу, узагальнення, структурно-функціонального моделювання, експертного оцінювання та статистичного аналізу даних, що забезпечує комплексність та об’єктивність отриманих результатів.
Актуальність роботи полягає у визначенні критеріїв та показників дієвої оцінки СКМ, які поєднують кількісні параметри (рівень укомплектованості, плинність кадрів), якісні характеристики (професійна компетентність, морально-психологічна стійкість, лідерський потенціал) та стратегічні орієнтири (відповідність стандартам НАТО, адаптивність системи, ефективність кадрових рішень у динаміці). Запропонована концептуальна модель інтегрального індексу дозволить визначити реальний стан СКМ та виявити її слабкі місця.
Крім того, отримані в ході дослідження методика наддасть можливість їх практичної апробації та використання під час реалізації Стратегії залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України на період до 2032 року, а також використання у процесі оцінки ефективності впровадження СКМ в системі Міноборони. Розроблена методика може бути застосовано у процесі повсякденної діяльності служб персоналу усіх рівнів, що дозволятиме підвищити ефективність прийняття управлінських кадрових рішень, забезпечення прозорості кадрової політики та формування професійного ядра українського війська.