АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ КІБЕРОБОРОНИ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Анотація

Актуальність данної роботи обумовлена одним із пріоритетів системи національної безпеки України по виконанню функцій і завдань сил оборони України в умовах деструктивної активності на кібербезпекове середовище держави.
Сучасний розвиток інформаційних і кібертехнологій та глобальна інформатизація у світі призвели до того, що інформаційна та кіберсфери стали об’єктом різноманітних деструктивних впливів на усі сфери діяльності суспільства через кіберпростір, який доповнив існуючі, а саме сухопутний, морський, повітряний, космічний, та став сферою конфліктів і можливих бойових дій.
Держави, в залежності від ступеню їх розвитку, по різному будують системи (моделі) захисту своїх інформаційних, телекомунікаційних інфрастуктур, визначають порядок використання технологічних процесів, які циркулюють в зазначених системах та здійснюють захист об’єктів критичної інфраструктури від кіберзагроз, визначають функції, напрями та способи дій у кіберпросторі. На сьогодні в світі більш ніж 60 держав відкрито або/та приховано провадять діяльність щодо підвищення рівня функціональності національних систем кібербезпеки та кіберооборони. Йде створення національних та коаліційних кіберсил, визначаються їх функції, завдання, формуються зміст та порядок діяльності, склад, алгоритми підготовки підрозділів, військових і цивільних фахівців, розробляються стратегії, вдосконалюється нормативно-правова база, апаратно-програмні комплекси, спеціальне-програмне забезпечення для кібероборони та тактики їх застосування.
В цілому, розвиток та широке впровадження систем і комплексів зв’язку з використанням інноваційних інформаційних та телекомунікаційних технологій в системах військового призначення відбувається у відповідності до міжнародних правил ведення кібервійн на зразок Женевської конвенції. При цьому основними принципами формування систем кібербезпеки і кібероборони провідних країн світу є науково обґрунтовано законодавче, нормативно-правове, дефініційно-термінологічне супроводження. За цих умов трансформування нормативно-правової бази відбувається з врахуванням постійної мілітарізації національних сегментів кіберпростору з врахуванням критеріїв (індикаторів) загроз у сфері кібербезпеки та кібероборони провідних держав, рівня готовності систем та набуття відповідних спроможностей, тощо.
Для вирішення завдань, щодо врегулювання та імплементації норм та правил міжнародних організацій сфери кібербезпеки та кібероборони пропонується провести аналіз чинних положень (аксіоматик) існуючої законодавчої, державної та відомчої нормативно-правової бази, а також нормативно-правового поля міжнародних організацій (Європейский Союз, НАТО, ITU) щодо забезпечення кібербезпеки.