ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СЕЙСМОАКУСТИЧНОЇ ЛОКАЦІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2519-481X/2022/74-03Ключові слова:
поверхові хвилі, сейсмоакустична локація, рухомий об’єкт, сейсмоприймачАнотація
Робота пов'язана з дослідження поверхових хвиль в рішенні задач сейсмоакустичної локації під час переміщення рухомих об’єктів, та в оцінюванні точності визначення координат рухомих об’єктів різного походження. В розв'язанні зворотних задач сейсмоакустичної локації досліджуються поверхні хвилі, які виникають на поверхні Землі під час руху об’єкту що переміщується. Точність розв'язку оберненої задачі безпосередньо залежить від помилок це: визначення часу вступу сейсмічної акустичної хвилі, швидкісної характеристики середовища, шумів різного походження, вибору геометрії розстановки датчиків. Обґрунтована необхідність в дослідженні поверхневих хвиль, а саме Хвиль Релея і хвиль Лява, тому що вони поширюються по поверхні Землі. Площина коливань релеєвських хвиль вертикальна до поверхні Землі та напрямку поширення, а хвилі Лява мають горизонтальну площину коливань. В якості однієї з розглядаємих задача сейсмоакустичної локації за джерело енергії рухомого об’єкту ми приймаємо сейсмічну енергію, яка виникає під час крокування людини. Крокування людини є періодичним. Воно збуджує імпульси зміщення у геологічному середовищі. За відомим коефіцієнтом жорсткості середовища можна визначити, яким буде максимальне відхилення сейсмоприймача. В роботі досліджені поверхові хвилі, Релея та Лява в рішенні задач сейсмоакустичної локації під час переміщення людини, та визначені фактори що впливають на точності визначення координат рухомого об’єкту. З погляду використання поверхневих хвиль для вирішення задач сейсмоакустичної локації для визначення рухомих об’єктів вони мають такі переваги: енергія цих хвиль не зникає у глибині Землі, а поширюється під її поверхнею; на їх утворення йде більш ніж 60 % енергії джерела, а на утворення глибинних хвиль тільки 8 %, то такі хвилі мають набагато більшу енергію; З цього зроблено висновок, що навіть за незначних енергій джерела збудження поверхові хвилі можуть бути використані для рішення задач сейсмоакустичної локації під час переміщення рухомих об’єктів та в оцінюванні точності визначення координат цих об’єктів.
Посилання
1. Manshtejn A. K. (2002) Maloghlubynnaja gheofyzyka. [Shallow geophysics] posobye po speckursu. – Novosybyrsk: Novosybyrskyj ghosudarstvennыj unyversytet, 135 р.
2. Rak V.S. (2015) Pro vykorystannja sejsmichnykh khvylj Releja v systemakh bezpeky. [On the use of Rayleigh seismic waves in security systems. On the use of Rayleigh seismic waves in security systems.] Nacionaljnyj universytet “Ljvivsjka politekhnika”. Vymirjuvaljna tekhnika ta metrologhija, No.76, p.p. 156–161.
3. Onufryev N.V., A.B. Skrydlovskyj, V.V. Matveev. (2011) Utochnenye statystycheskykh modelej byologhycheskykh obъektov dlja sejsmycheskogho pryncypa obnaruzhenyja [Clarification of statistical models of biological objects for the seismic detection principle] Radyotekhnyka, No.2. p.p. 101 - 104.
4. Rajfeljd M.A., Korobov V.V., Martukhovych Y.O., Sosnovskyj A.B. (2012) Kvazyoptymaljnыj alghorytm klassyfykacyy «odynochnыj chelovek, ghruppa ljudej» v sejsmycheskoj systeme okhranы perymetrov. [Quasi-optimal algorithm for classification "single person, group of people" in the seismic system of perimeter protection.] adyotekhnyka, No.1. p.p. 17 - 19.
5. Nikiforov M.M., Pampukha I.V., Shherbina S.V., Shevcov A.Gh., Loza V.M. (2018) Osoblyvosti vykorystannja avtomatyzovanogho sejsmoakustychnogho kompleksu za dopomoghoju kombinovanogho sposobu vyjavlennja ob'jektiv. [Features of using an automated seismic acoustic complex using a combined method of object detection.] Gheofizychnyj zhurnal. Instytutu gheofizyky im. S. I. Subbotina NAN Ukrajiny. No 6, T. 40 рр.150-158.
6. Dudkyn V.A., Voljskov A.A. (2010) Metodы opredelenyja pelengha obъekta, osnovannыe na yzmerenyy vremennыkh zaderzhek sejsmycheskykh syghnalov. [Methods for determining the bearing of an object based on the measurement of time delays of seismic signals.] Sovremennыe tekhnologhyy bezopasnosty, No.1, p.p. 28-30.
7. Faljshynskyj V. V. (2011) Paraleljnaja obrabotka dannыkh mnoghokomponentnыkh sejsmycheskykh nabljudenyj [Parallel data processing of multicomponent seismic observations.] Kybernetyka y systemnыj analyz. No. 2, p.p. 181–186.
8. Tabulevych V.N. (1977) Ob opredelenyy polozhenyja ystochnyka vozbuzhdenyja mykrosejsmycheskykh kolebanyj. [On determining the position of the source of excitation of microseismic oscillations.] Yzv. AN SSSR, ser. Fyzyka Zemly. No. 5, p.p.89-92.
9. Kughaenko Ju.A, Saltыkov V.A., Synycyn V.Y., Chebrov V.N.. (2004) Lokacyja ystochnykov sejsmycheskogho shuma, svjazannogho s projavlenyem ghydrotermaljnoj aktyvnosty, metodom эmyssyonnoj tomoghrafyy [Location of sources of seismic noise associated with the manifestation of hydrothermal activity, the method of emission tomography] Fyzyka zemly. No. 2, p.p. 66-81.
10. Ghuljaev V.T., Kuznecov V.V., Plotkyn V.V., Khomutov S.Ju. (2001) Gheneracyja y rasprostranenye ynfrazvuka v atmosfere pry rabote moshhnыkh sejsmovybratorov. [Generation and propagation of infrasound in the atmosphere during the operation of powerful seismic vibrators.] Yzv. AN SSSR: Fyzyka atmosferы y okeana. T.37, No. 3, p.p.303-312.
11. Andreev P.R., Grigoruk A.P., Shorokhov M.N. (2002) Systems for reception and recording of vibroseismic signals. [Reception and recording systems of vibroseismic signals.] Bull. Nov. Comp. Center, Math. Model. in Geoph., No. 7, p.p. 1–11.
12. Mostovoy V. S., Mostovyi S. V. Mathematical model of seismic signal, as a flow of physically non realizable single seismic waves // Geophysical Journal– 2016. Vol. 38, no. 5, p.р. 166-169. http://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/107830.
13. Avrorov S.A., Khajretdynov M.S. (2010) Raspredelennaja obrabotka dannыkh v monytorynghovыkh systemakh y setjakh. [Distributed data processing in monitoring systems and networks] Nauchnыj vestnyk NGhTU. n.1, p.p.1-11.
14. Mostovoj V.S., Mostovoj S.V. (2012) O korrektnosty zadachy nelynejnoj reghressyypry monytorynghe pryrodnыkh y rukotvornыkh obъektakh. [On the correctness of the problem of nonlinear regression in monitoring natural and man-made objects.] Gheofyz. zhurn. 34, No. 2. – р.р. 140-143.
15. Mostovoj V.S. (2008) Optymaljnoe obnaruzhenye syghnalov na fone mykrosejsmycheskogho shuma. [Optimal signal detection against a background of microseismic noise.] Dop. NAN Ukraynы. No. 1. р.р. 106-110.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
