ОБСЄ ЯК ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ, ВІЙСЬКОВОЇ ТРАНСПАРЕНТНОСТІ, КОНТРОЛЮ НАД ОЗБРОЄННЯМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТАМ У ЄВРОПІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2519-481X/2025/89-07Ключові слова:
ОБСЄ, військова транспарентність, формування довіри, контроль над озброєннями, Віденський документ 2011, запобігання конфліктам, раннє попередження, медіація, європейська безпека, верифікаціяАнотація
Стаття присвячена аналізу ОБСЄ як комплексний інституційний механізм поєднання режимів військової прозорості, заходів зі зміцнення довіри та безпеки, інструментів раннього попередження й врегулювання конфліктів.
У сучасному європейському безпековому середовищі, що характеризується геополітичною фрагментацією та ерозією традиційних режимів контролю над озброєннями, довіра між державами більше не може розглядатися як результат політичних декларацій чи спільності цінностей. Вона формується через інституційні механізми передбачуваності, у яких військова транспарентність відіграє ключову роль
Дослідження базується на поєднанні інституціонального підходу та методології безпекових студій. Проведено якісний порівняльний аналіз ключових документів ОБСЄ (Віденський документ 2011, Кодекс поведінки щодо воєнно-політичних аспектів безпеки 1994 року), діяльності Центру запобігання конфліктам, польових місій та інституту Верховного комісара у справах національних меншин. Здійснено декомпозицію інструментів за нормативним, верифікаційним, аналітичним і медіаційним вимірами з акцентом на їх взаємодію. Метою дослідження є визначення взаємозв’язку між режимами військової транспарентності та інструментами врегулювання конфліктів у межах Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також обґрунтування напрямів їх інституційної оптимізації в умовах тривалої кризи європейської архітектури безпеки.
Результати дослідження показують, що ефективність ОБСЄ визначається не окремими інструментами, а їхньою взаємодією, яка забезпечує процедурну передбачуваність і знижує ризик ескалації. Виявлено ключові обмеження: консенсусна модель ухвалення рішень, формалізація режимів транспарентності, фрагментація військової діяльності нижче порогових значень та слабка інтеграція верифікаційних даних з механізмами раннього попередження й медіації. Запропоновано авторську модель оптимізації, що передбачає модернізацію порогових критеріїв, посилення аналітичної автономії Центру запобігання конфліктам, впровадження цифрових інструментів верифікації та тісніше поєднання моніторингу з медіаційними практиками.
Посилання
1. Engvall, J. (2021). Transparency and risk reduction in European security. Stockholm International Peace Research Institute.
2. Guliyev, F., & Gawrich, A. (2021). OSCE mediation strategies in Eastern Ukraine and Nagorno-Karabakh: A comparative analysis. European Security, 30(4), 569–588. https://doi.org/10.1080/09662839.2021.1900121
3. Gurkovskyi, V. I., Romanenko, Ye. O., & Pavlii, N. I. (2026). Teoretychni zasady kontroliu nad zvychainymy ozbroienniamy v Yevropi v umovakh transformatsii bezpekovoho seredovyshcha [Theoretical foundations of conventional arms control in Europe in the conditions of security environment transformation]. Natsional’ni interesy Ukrainy, 2(19), 132–151. https://doi.org/10.52058/3041-1793-2026-2(19)-132-151
4. Härtel, A., Pisarenko, A., & Umland, A. (2021). The OSCE’s Special Monitoring Mission to Ukraine: The SMM’s work in the Donbas and its Ukrainian critique in 2014–2019. Security and Human Rights, 31(1-4), 121–154. https://doi.org/10.1163/18750230-03101004
5. Klymenko, N., & Taran, Ye. (2026). Global and regional security: Control over conventional armaments, humanitarian, social and economic components. Natsional’ni interesy Ukrainy, 2(19), 263–275. https://doi.org/10.52058/3041-1793-2026-2(19)-263-275
6. Kulesa, L. (2020). The future of conventional arms control in Europe. Polish Institute of International Affairs.
7. Organization for Security and Co-operation in Europe. (1994). Code of Conduct on Politico-Military Aspects of Security. https://www.osce.org/fsc/41355
8. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2011). Vienna Document 2011 on confidence- and security-building measures. https://www.osce.org/fsc/41355
9. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2014). OSCE handbook on confidence- and security-building measures. Vienna.
10. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2022a). Forum for Security Co-operation: Overview and functions. Vienna.
11. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2022b). Revitalizing European security architecture. OSCE Network of Think Tanks and Academic Institutions. Vienna.
12. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2023a). Conflict Prevention Centre. OSCE Secretariat. Vienna.
13. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2023b). High Commissioner on National Minorities: Mandate and activities. The Hague.
14. OSCE Yearbook 2021: European security and cooperation. (2022). Nomos. https://doi.org/10.5771/9783748911456
15. Pundziūtė-Gallois, E. (2023). The OSCE and the Minsk Process for Ukraine. How diplomatic innovation transforms international organisations. European Review of International Studies, 10(2), 136–165. https://doi.org/10.1163/21967415-10020006
16. Sossai, M. (2013). Transparency as a cornerstone of disarmament and non-proliferation regimes. In A. Bianchi & A. Peters (Eds.), Transparency in international law (pp. 392–416). Cambridge University Press.
17. Wolff, S. (2018). Conflict management in the OSCE area. Routledge.
18. Zellner, W. (2017). OSCE confidence- and security-building measures: Evolution and challenges. Institute for Peace Research and Security Policy at the University of Hamburg.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
